DSC_0429

Незабутня подорож!

У продовження традиції подорожувати та вивчати рідну країну, на цьому тижні студенти та викладачі факультету технологічних систем і логістики здійснили першу загально-факультетську подорож до цікавих міст Слобожанщини.


Завітали до Опішні, що є гончарною столицею України. Ця перлина скромно причаїлася в Зіньківському районі Полтавської області на кручах берегів річки Ворскли. Саме там розташовано Національний музей-заповідник українського гончарства. Цей музей-заповідник – єдиний в світі в музейній практиці заклад, при якому створили науково-дослідний заклад-Інститут керамології, відділення Інституту народознавства НАНУ. Крім того, тут діє національна спеціалізована бібліотека з проблем українського та світового гончарства (100 тис. одиниць). Ми відвідали ландшафтний парк, де розсипом встановлені ексклюзивні роботи майстрів-гончарів; будинок земської гончарної школи, майстер класи з гончарства. Тут зібрана найзначніша у всій Україні колекція творів народних майстрів-гончарів і художників-керамістів, 35 000 одиниць. Всі етнографічні регіони України! Всіх національних шкіл художньої кераміки!


Потім завітали Краснокутского дендропарку – однії з найвідоміших пам’яток Харківської області. Цей пам’ятник садово-паркового мистецтва був заснований в кінці XVIII століття І.Н.Каразіним. Тут є мальовничі водойми, серед яких особливо виділяється лебедине озеро з мініатюрним острівцем і кованим арочним містком, паркові скульптури, підземні ходи, старовинні фортифікації, бесідки та альтанки. Під парком знаходяться підземні ходи, загальна довжина яких складає 20 кілометрів. Цікаво, що, наприклад, всі сріблясті клени в Україні походять звідси, від одного клена, який і досі стоїть у парку з 1805 року, привезений канадською делегацією на відкриття Харківського університету. Всі українські платани західні (“безсоромниця”) також походять звідси. Ними, наприклад, засаджено центральні вулиці Одеси, особливо Пушкінську.

Також, подорозі. відвідали Націнальний природний парк «Слобожанський», що знаходиться недалеко від дендропарку. Парк є одним з природних ядер Слобожансько-Галицького екологічного коридору, відповідно до програми екологічної мережі України.
Понад 90% території Парку складають ліси. Візитівкою національного природного парку є блюдцеподібні зниження на другій (боровій) терасі р. Мерла, з якими пов’язані унікальні для Харківщини екосистеми: сфагнові та осоково-сфагнові болота, заболочені березняки та вільшняки, борові озера. З ними пов’язана низка рідкісних та зникаючих видів рослин та тварин, у т.ч. таких, що занесені до Червоного списку Харківської області, Червоної книги України та міжнародних охоронюваних списків.

Ну, і звісно, традиційна каша и «хоровод»!

DSC_0269

ЧАЮВАННЯ!!

14.09.2018 р. за ініціативи студентського Cамоврядування, підтримки деканату
факультету технологічних систем і логістики та завідуючих кафедр ТТЛ та ДТСЛК було
проведено спільне чаювання. Дружню атмосферу створили ведучі Алпеєва Євгенія та Козубова Єлизавета.

Веселий настрій підтримував актив факультету: Довгий Олег, Шевердіна Вікторія, Шатова Юлія, Новіков Ярослав та Колісник Іван.

Під час чаювання проводився конкурс на найоригінальніше фото, які розміщуються в Instagram під #livetsl.

Майстерність та креатівність студентів: Алпеєвої Євгенії, Підвисоцької Олени, Марченко Євгенії, Романенко Світлани та Єгорової Тетяни реалізувалась в оригінальній тематичній FOTOWALL – F_TSL

Тепле дружнє чаювання надовго залишило приємні спогади та враження!!!

Висловлюємо щиру подяку Підвисоцькій Олені за відео- і фотосупровід цього свята!!!

P.S. Фотоконкурс триває!

zavarnik-dlya-chaya

Запрошуємо на чаювання!

2

Відкриття театрального сезону!

В рамках патріотичного, історичного та духовного виховання студентської молоді, студенти та викладачі факультету технологічних систем і логістики відвідали Харківський національний академічний театр опери і балету ім. М. Лисенка. 
Також буди запрошені студенти та співробітники ННІ бізнесу і менеджменту. Нам випала нагода стати свідками початку нового театрального сезону. І розпочався сезон оперою П.І. Чайковського «Іван Мазепа». 
Цей твір містить риси лірико-психологічної та історичної драм. Опера розповідає про взаємовідносини Пилипа Орлика, Івана Мазепи. 
В музичній драматургії опери поряд з ліричними епізодами постають яскраві жанрові й драматичні масові сцени, що відтіняють красу любовних стосунків, надають їм особливого почуття. 
Декораційне оформлення з використанням фонового відеоряду, який володіє ілюзією моментального зміни місця дії, просто заворожує. 
Кульмінацією вистави стала сцена, коли, ризикуючи життям, до Марії пробирається її мати. Вона благала дочку врятувати батька, абсолютно ясно розуміючи, що цього не станеться. Стан збожеволілої від горя жінки несло в собі стільки безвихідності, що в залі для глядачів повисла до межі напружена тиша. В останній сцені під час молитви Мазепи і українського народу за майбутнє України, на сцені з’явився відеоряд фотографій захисників Вітчизни з початку двадцятого сторіччя і до сьогоднішніх днів, а саме фотографії загиблих воїнів АТО. 
Зал аплодував стоячі декілька хвилин.